Євген Семенович Матвєєв – радянський і російський актор, кінорежисер, сценарист, педагог, громадський діяч: біографія, аналіз творчості, відгуки

Євген Матвєєв був видатним російським актором і режисером, чий талант та внесок у кіномистецтво залишили неймовірний слід. Народившись 22 жовтня 1921 року, він розпочав свою акторську кар’єру в Тюменському та Новосибірському драматичних театрах, де з успіхом виконував різноманітні ролі. Однак справжню славу Матвєєв набув у Московському Малому театрі, де працював з 1952 по 1968 рік та продемонстрував свою акторську майстерність у різноманітних п’єсах.

Як актор, Матвєєв зіграв безліч незабутніх ролей у кіно, починаючи з 1950-х років і продовжуючи свою акторську кар’єру десятиліттями. Його ролі у таких фільмах, як “Кохання земне”, “Доля” та “Омелян Пугачов”, здобули визнання як у Росії, так і за кордоном. Він був нагороджений найвищими державними нагородами, включаючи ордена Леніна та Народного артиста СРСР.

Однак Матвєєв також виявив себе як режисер, знявши кілька фільмів, включаючи “Циган” та “Любити по-русски”. Його роботи відрізнялися глибоким розумінням людських характерів та якістю сценаріїв. Євген Матвєєв залишив незабутній слід в історії російського кіно та театру і залишається легендою цієї галузі мистецтва.

Коротка біографічна довідка про Євгена Семеновича Матвєєва

Євген Семенович Матвєєв (22 жовтня 1921 – 1 червня 2003 року) був видатним російським актором і режисером, чий талант і внесок у мистецтво залишили незабутній слід в історії російської культури.

Народився Омську, Сибір, Євген Матвєєв розпочав свою акторську кар’єру в Тюменському драматичному театрі, де він грав з 1946 по 1948 роки. Потім він перейшов до Новосибірського драматичного театру “Червоний факел” і працював там з 1948 по 1951 роки. У 1952 році Матвєєв приєднався до Малого театру в Москві, який став його домом більш ніж на 15 років. У театрі він виконав багато ролей і завоював визнання як один із провідних акторів.

Однак справжню славу та визнання Матвєєв отримав завдяки своїй роботі у кіно. Його акторські таланти було визнано у Росії, а й у всьому світі. Його фільмографія включає такі культові фільми, як “Кохання земне”, “Доля”, “Омелян Пугачов”, “Циган” та багато інших. У цих фільмах він створив незабутніх персонажів та виявив свій унікальний акторський талант.

Незважаючи на успіх в акторській кар’єрі, Матвєєв також вирішив спробувати себе у режисурі. Він зняв кілька фільмів, включаючи “Циган” та “Любити по-русски”. Його роботи у режисурі також отримали визнання критиків та глядачів.

Євгена Матвєєва було нагороджено вищими державними нагородами, включаючи ордена Леніна та Народного артиста СРСР. Його внесок у розвиток вітчизняного кіномистецтва нагороджено Державною премією СРСР.

Він пішов із життя 1 червня 2003 року у віці 81 року, але його творча спадщина продовжує жити та надихати шанувальників та колег у мистецтві. Євген Матвєєв залишиться назавжди в пам’яті як один із великих акторів та режисерів російської кінематографії.

Особисте життя Євгена Семеновича Матвєєва

Шлюб із Лідією Матвєєвою: Євген Матвєєв був одружений зі співачкою Лідії Олексіївною Матвєєвою. Вони познайомилися у 1946 році на концерті у Тюменському музичному училищі та розписалися на наступний рік. Лідія Матвєєва була з Омська і служила в хорі Великого театру. Євген та Лідія Матвєєві прожили разом 56 років і створили міцну та щасливу родину.

Діти: Євген Матвєєв мав двох дітей. Дочка Світлана народилася у 1947 році, а син Андрій – у 1957 році. Сім’я Матвєєвих була близькою і дружною, і діти йшли в культурних традиціях своїх батьків.

Онуки: Євген Матвєєв мав онуків – Олексія, Євгена та Надії.

Кар’єра режисера

Євген Семенович Матвєєв, крім своєї вражаючої акторської кар’єри, також досяг великих успіхів у галузі режисури. Його діяльність як режисера охоплює період з 1967 по 1999 роки і включає створення низки значущих фільмів, які залишили яскравий слід в історії російського кінематографа.

Фільм “Циган” (1967) став дебютом Матвєєва у ролі режисера. Цей історичний фільм, що розповідає про події російської революції 1917 року, був визнаний шедевром і отримав багато похвал від критиків та глядачів. Матвєєв зміг відтворити атмосферу на той час та створити потужний художній образ у своїй режисерській дебютній роботі.

” Поштовий роман ” (1969) – ще одне значуще досягнення Матвєєва як режисера. Фільм цей про кохання, інтриги та пригоди був відзначений на кінофестивалях і залишив незабутнє враження в історії російського кінематографа.

У наступні роки Матвєєв продовжив активно знімати та режисувати фільми, такі як “Смертний ворог” (1972), “Кохання земна” (1974), “Доля” (1977), “Особливо важливе завдання” (1979), “Скажені гроші” ( 1981), “Перемога” (1985), “Час синів” (1986), “Чаша терпіння” (1989) та три частини фільму “Любити по-русски” (1995, 1996, 1999).

Ці фільми різноманітні за жанрами та сюжетами, але в кожному з них можна побачити особливий стиль та талант Матвєєва як режисера. Він змішував елементи драми, комедії та історії, створюючи унікальні та глибокі кінематографічні твори, які залишалися у пам’яті глядачів на довгі роки. Його внесок у російське кіномистецтво залишається значним, і його роботи продовжують надихати та захоплювати шанувальників кіно у всьому світі.

Найкращі роботи Євгена Семеновича Матвєєва

“Любити по-русски” (1990) – Цей фільм можна назвати однією з найвідоміших і найуспішніших робіт Матвєєва. Він зняв цю комедію і виконав у ній головну роль, створивши кумедного та незабутнього персонажа Валер’яна Петровича Мухіна.

“Доля” (1977) – Цей історичний фільм був удостоєний Державної премії СРСР та Державної премії РРФСР. Матвєєв зняв цей фільм і зіграв у ньому роль Захара Дерюгіна.

“Циган” (1967) – Дебют Матвєєва як режисер, цей фільм про події російської революції 1917 року був відзначений на кінофестивалях і отримав безліч похвал.

“Перемога” (1985) – У цьому фільмі Матвєєв знявся в ролі Антона і також виконав функції режисера. Фільм про події Великої Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

“Любити по-русски 2” (1996) – Друга частина популярної комедії, у якій Матвєєв знову виконав роль Валер’яна Петровича Мухіна.

“Скажені гроші” (1981) – Цей фільм був відзначений на всесоюзних кінофестивалях і показав Матвєєва в ролі режисера, здатного створювати інтригуючі та захоплюючі картини.

“Чаша терпіння” (1989) – Драма про боротьбу інженера з бюрократичною системою, в якій Матвєєв також заслужив визнання як режисер.

Цікаві факти про Євгена Семеновича Матвєєва

Двічі народний артист: Матвєєв був удостоєний звання Народного артиста РРФСР та Народного артиста СРСР, що свідчить про його видатну акторську майстерність та внесок у вітчизняне мистецтво.

Участь у Другій світовій війні: Матвєєв бився на фронті Великої Вітчизняної війни і був нагороджений медалями за військову звитягу та внесок у перемогу.

Сімейна пара: Євген Матвєєв був одружений з відомою співачкою Лідією Матвєєвою, з якою прожив понад півстоліття.

Режисерський талант: Крім акторської кар’єри Матвєєв успішно працював як режисер, знявши кілька художніх фільмів.

Численні нагороди: Його внесок у кінематограф було визнано численними нагородами, включаючи ордени та Державні премії СРСР та РРФСР.

Знаменитий образ: Одним із найвідоміших образів, створених Матвєєвим, є персонаж Валер’ян Петрович Мухін з фільму “Любити по-русски”, який став культовим.

Зв’язок із культурою: Матвєєв був активним учасником культурного життя Росії, а також членом Національної академії кінематографічних мистецтв та наук Росії.

Документальні фільми: Після його смерті було створено кілька документальних фільмів, присвячених його життю та творчості, що свідчить про його значущість для російської культури.

Нагороди та звання Євгена Семеновича Матвєєва

Державні нагороди Інші нагороди та нагороди
Почесний художник RSFSR (1958) Кінофестиваль Республіки Транскаукасії та України (1968)
Народний художник RSFSR (1964) Всі кінофестиваль (1970, Мінськ)
Народний художник СРСР (1974) Всі кінофестиваль (1978)
Державна премія СРСР (1978) XXXI Міжнародний кінофестиваль робітників (1980)
Державна премія RSFSR, названа на честь братів Василеєв (1974) Всесвітній перегляд фільмів про робітничий клас (1981)
Два замовлення Леніна (1971, 1982) Всі кінофестиваль (1985)
Порядок Жовтневої революції (1986) Міжнародний кінофестиваль акторів кіно “Сузір’я” (1995)
Порядок “Заслуги на батьківщину” III ступінь (1997) Міжнародний кінофестиваль у Ташкенті (1997)
Порядок “Заслуги на батьківщину” II ступінь (2002) Почесний громадянин регіону Свердловський (2002)
Медаль “За перемогу над Німеччиною у великій патріотичній війні 1941-1945 рр.” Медаль “для спеціального внеску в розробку ступеня Кузбаса” I (2002)
Медаль “Двадцять років перемоги у великій патріотичній війні 1941-1945 рр.”
Медаль “Тридцять років перемоги у великій патріотичній війні 1941-1945”.
Медаль “Сорок років перемоги у великій патріотичній війні 1941-1945 рр.”
Медаль “50 років перемоги у великій патріотичній війні 1941-1945 рр.”
Медаль “Для захисту Київ”
Медаль “Ветеран праці”
Медаль “відзначити 100 -ту річницю народження Володимира Ілій Ленін”
Медаль “На згадку про 1500 -ту річницю Києва”
Медаль “На згадку про 850 -річчя Москви”
Медаль “70 років збройних сил СРСР”
Золота медаль, названа на честь А. П. Дохенко (1974, 1978)

Значення, оцінка та внесок у кінематографію режисера

Євген Семенович Матвєєв був видатним режисером із великим внеском у вітчизняну кінематографію. Його фільми як актора, так і режисера отримали визнання як усередині країни, так і за її межами. Ось деякі аспекти його значення, оцінки та внеску до кінематографії:

Акторська майстерність: Євген Матвєєв був визнаним актором із яскравою індивідуальністю. Його акторська гра, емоційна глибина та вміння створювати переконливі образи зробили його одним із провідних акторів свого часу.

Режисерський талант: Переступивши поріг акторської студії, Матвєєв розпочав свою кар’єру режисера. Його фільми відрізнялися визначною постановкою, увагою до деталей та сильними акторськими виконаннями. Він зняв низку чудових фільмів, які залишили яскравий слід в історії кінематографу.

Робота у різних жанрах: Матвєєв успішно працював у різних жанрах, включаючи драму, комедію, історичний та революційний кінематограф. Його фільми охоплюють широкий спектр тем та історичних періодів, що дозволяє його творчості бути актуальним та затребуваним.

Визнання колег та глядачів: Нагороди, які були вручені Матвєєву, свідчать про його великий внесок у мистецтво кіно. Він не лише був визнаним режисером, а й удостоївся високих звань та нагород за свій внесок у вітчизняне кіномистецтво.

Дослідження людських характерів: Матвєєв був відомий своїм інтересом до вивчення людських характерів та моральних проблем. Його фільми часто порушували важливі етичні питання та ставили глядача у становище спостерігача за складними долями персонажів.

Культурна спадщина: Його роботи залишилися важливою частиною культурної спадщини Росії. Фільми Матвєєва продовжують привертати увагу нових поколінь глядачів і є об’єктом вивчення та аналізу в контексті історії російського кіно.

Загалом, Євген Семенович Матвєєв зробив значний внесок як актор і режисер у розвиток російської кінематографії, залишаючись при цьому однією з найвидатніших постатей у світі мистецтва. Його роботи залишаються актуальними та цікавими для аудиторії протягом тривалого часу, що підкреслює їх цінність та значення.