Євген Семенович Матвєєв – радянський і російський актор, кінорежисер, сценарист, педагог, громадський діяч: біографія, аналіз творчості, відгуки
Євген Матвєєв був видатним російським актором і режисером, чий талант та внесок у кіномистецтво залишили неймовірний слід. Народившись 22 жовтня 1921 року, він розпочав свою акторську кар’єру в Тюменському та Новосибірському драматичних театрах, де з успіхом виконував різноманітні ролі. Однак справжню славу Матвєєв набув у Московському Малому театрі, де працював з 1952 по 1968 рік та продемонстрував свою акторську майстерність у різноманітних п’єсах.
Як актор, Матвєєв зіграв безліч незабутніх ролей у кіно, починаючи з 1950-х років і продовжуючи свою акторську кар’єру десятиліттями. Його ролі у таких фільмах, як “Кохання земне”, “Доля” та “Омелян Пугачов”, здобули визнання як у Росії, так і за кордоном. Він був нагороджений найвищими державними нагородами, включаючи ордена Леніна та Народного артиста СРСР.
Однак Матвєєв також виявив себе як режисер, знявши кілька фільмів, включаючи “Циган” та “Любити по-русски”. Його роботи відрізнялися глибоким розумінням людських характерів та якістю сценаріїв. Євген Матвєєв залишив незабутній слід в історії російського кіно та театру і залишається легендою цієї галузі мистецтва.
Коротка біографічна довідка про Євгена Семеновича Матвєєва
Євген Семенович Матвєєв (22 жовтня 1921 – 1 червня 2003 року) був видатним російським актором і режисером, чий талант і внесок у мистецтво залишили незабутній слід в історії російської культури.
Народився Омську, Сибір, Євген Матвєєв розпочав свою акторську кар’єру в Тюменському драматичному театрі, де він грав з 1946 по 1948 роки. Потім він перейшов до Новосибірського драматичного театру “Червоний факел” і працював там з 1948 по 1951 роки. У 1952 році Матвєєв приєднався до Малого театру в Москві, який став його домом більш ніж на 15 років. У театрі він виконав багато ролей і завоював визнання як один із провідних акторів.
Однак справжню славу та визнання Матвєєв отримав завдяки своїй роботі у кіно. Його акторські таланти було визнано у Росії, а й у всьому світі. Його фільмографія включає такі культові фільми, як “Кохання земне”, “Доля”, “Омелян Пугачов”, “Циган” та багато інших. У цих фільмах він створив незабутніх персонажів та виявив свій унікальний акторський талант.
Незважаючи на успіх в акторській кар’єрі, Матвєєв також вирішив спробувати себе у режисурі. Він зняв кілька фільмів, включаючи “Циган” та “Любити по-русски”. Його роботи у режисурі також отримали визнання критиків та глядачів.
Євгена Матвєєва було нагороджено вищими державними нагородами, включаючи ордена Леніна та Народного артиста СРСР. Його внесок у розвиток вітчизняного кіномистецтва нагороджено Державною премією СРСР.
Він пішов із життя 1 червня 2003 року у віці 81 року, але його творча спадщина продовжує жити та надихати шанувальників та колег у мистецтві. Євген Матвєєв залишиться назавжди в пам’яті як один із великих акторів та режисерів російської кінематографії.
Особисте життя Євгена Семеновича Матвєєва
Шлюб із Лідією Матвєєвою: Євген Матвєєв був одружений зі співачкою Лідії Олексіївною Матвєєвою. Вони познайомилися у 1946 році на концерті у Тюменському музичному училищі та розписалися на наступний рік. Лідія Матвєєва була з Омська і служила в хорі Великого театру. Євген та Лідія Матвєєві прожили разом 56 років і створили міцну та щасливу родину.
Діти: Євген Матвєєв мав двох дітей. Дочка Світлана народилася у 1947 році, а син Андрій – у 1957 році. Сім’я Матвєєвих була близькою і дружною, і діти йшли в культурних традиціях своїх батьків.
Онуки: Євген Матвєєв мав онуків – Олексія, Євгена та Надії.
Кар’єра режисера
Євген Семенович Матвєєв, крім своєї вражаючої акторської кар’єри, також досяг великих успіхів у галузі режисури. Його діяльність як режисера охоплює період з 1967 по 1999 роки і включає створення низки значущих фільмів, які залишили яскравий слід в історії російського кінематографа.
Фільм “Циган” (1967) став дебютом Матвєєва у ролі режисера. Цей історичний фільм, що розповідає про події російської революції 1917 року, був визнаний шедевром і отримав багато похвал від критиків та глядачів. Матвєєв зміг відтворити атмосферу на той час та створити потужний художній образ у своїй режисерській дебютній роботі.
” Поштовий роман ” (1969) – ще одне значуще досягнення Матвєєва як режисера. Фільм цей про кохання, інтриги та пригоди був відзначений на кінофестивалях і залишив незабутнє враження в історії російського кінематографа.
У наступні роки Матвєєв продовжив активно знімати та режисувати фільми, такі як “Смертний ворог” (1972), “Кохання земна” (1974), “Доля” (1977), “Особливо важливе завдання” (1979), “Скажені гроші” ( 1981), “Перемога” (1985), “Час синів” (1986), “Чаша терпіння” (1989) та три частини фільму “Любити по-русски” (1995, 1996, 1999).
Ці фільми різноманітні за жанрами та сюжетами, але в кожному з них можна побачити особливий стиль та талант Матвєєва як режисера. Він змішував елементи драми, комедії та історії, створюючи унікальні та глибокі кінематографічні твори, які залишалися у пам’яті глядачів на довгі роки. Його внесок у російське кіномистецтво залишається значним, і його роботи продовжують надихати та захоплювати шанувальників кіно у всьому світі.
Найкращі роботи Євгена Семеновича Матвєєва
“Любити по-русски” (1990) – Цей фільм можна назвати однією з найвідоміших і найуспішніших робіт Матвєєва. Він зняв цю комедію і виконав у ній головну роль, створивши кумедного та незабутнього персонажа Валер’яна Петровича Мухіна.
“Доля” (1977) – Цей історичний фільм був удостоєний Державної премії СРСР та Державної премії РРФСР. Матвєєв зняв цей фільм і зіграв у ньому роль Захара Дерюгіна.
“Циган” (1967) – Дебют Матвєєва як режисер, цей фільм про події російської революції 1917 року був відзначений на кінофестивалях і отримав безліч похвал.
“Перемога” (1985) – У цьому фільмі Матвєєв знявся в ролі Антона і також виконав функції режисера. Фільм про події Великої Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.
“Любити по-русски 2” (1996) – Друга частина популярної комедії, у якій Матвєєв знову виконав роль Валер’яна Петровича Мухіна.
“Скажені гроші” (1981) – Цей фільм був відзначений на всесоюзних кінофестивалях і показав Матвєєва в ролі режисера, здатного створювати інтригуючі та захоплюючі картини.
“Чаша терпіння” (1989) – Драма про боротьбу інженера з бюрократичною системою, в якій Матвєєв також заслужив визнання як режисер.
Цікаві факти про Євгена Семеновича Матвєєва
Двічі народний артист: Матвєєв був удостоєний звання Народного артиста РРФСР та Народного артиста СРСР, що свідчить про його видатну акторську майстерність та внесок у вітчизняне мистецтво.
Участь у Другій світовій війні: Матвєєв бився на фронті Великої Вітчизняної війни і був нагороджений медалями за військову звитягу та внесок у перемогу.
Сімейна пара: Євген Матвєєв був одружений з відомою співачкою Лідією Матвєєвою, з якою прожив понад півстоліття.
Режисерський талант: Крім акторської кар’єри Матвєєв успішно працював як режисер, знявши кілька художніх фільмів.
Численні нагороди: Його внесок у кінематограф було визнано численними нагородами, включаючи ордени та Державні премії СРСР та РРФСР.
Знаменитий образ: Одним із найвідоміших образів, створених Матвєєвим, є персонаж Валер’ян Петрович Мухін з фільму “Любити по-русски”, який став культовим.
Зв’язок із культурою: Матвєєв був активним учасником культурного життя Росії, а також членом Національної академії кінематографічних мистецтв та наук Росії.
Документальні фільми: Після його смерті було створено кілька документальних фільмів, присвячених його життю та творчості, що свідчить про його значущість для російської культури.
Нагороди та звання Євгена Семеновича Матвєєва
Державні нагороди | Інші нагороди та нагороди |
Почесний художник RSFSR (1958) | Кінофестиваль Республіки Транскаукасії та України (1968) |
Народний художник RSFSR (1964) | Всі кінофестиваль (1970, Мінськ) |
Народний художник СРСР (1974) | Всі кінофестиваль (1978) |
Державна премія СРСР (1978) | XXXI Міжнародний кінофестиваль робітників (1980) |
Державна премія RSFSR, названа на честь братів Василеєв (1974) | Всесвітній перегляд фільмів про робітничий клас (1981) |
Два замовлення Леніна (1971, 1982) | Всі кінофестиваль (1985) |
Порядок Жовтневої революції (1986) | Міжнародний кінофестиваль акторів кіно “Сузір’я” (1995) |
Порядок “Заслуги на батьківщину” III ступінь (1997) | Міжнародний кінофестиваль у Ташкенті (1997) |
Порядок “Заслуги на батьківщину” II ступінь (2002) | Почесний громадянин регіону Свердловський (2002) |
Медаль “За перемогу над Німеччиною у великій патріотичній війні 1941-1945 рр.” | Медаль “для спеціального внеску в розробку ступеня Кузбаса” I (2002) |
Медаль “Двадцять років перемоги у великій патріотичній війні 1941-1945 рр.” | – |
Медаль “Тридцять років перемоги у великій патріотичній війні 1941-1945”. | – |
Медаль “Сорок років перемоги у великій патріотичній війні 1941-1945 рр.” | – |
Медаль “50 років перемоги у великій патріотичній війні 1941-1945 рр.” | – |
Медаль “Для захисту Київ” | – |
Медаль “Ветеран праці” | – |
Медаль “відзначити 100 -ту річницю народження Володимира Ілій Ленін” | – |
Медаль “На згадку про 1500 -ту річницю Києва” | – |
Медаль “На згадку про 850 -річчя Москви” | – |
Медаль “70 років збройних сил СРСР” | – |
Золота медаль, названа на честь А. П. Дохенко (1974, 1978) | – |
Значення, оцінка та внесок у кінематографію режисера
Євген Семенович Матвєєв був видатним режисером із великим внеском у вітчизняну кінематографію. Його фільми як актора, так і режисера отримали визнання як усередині країни, так і за її межами. Ось деякі аспекти його значення, оцінки та внеску до кінематографії:
Акторська майстерність: Євген Матвєєв був визнаним актором із яскравою індивідуальністю. Його акторська гра, емоційна глибина та вміння створювати переконливі образи зробили його одним із провідних акторів свого часу.
Режисерський талант: Переступивши поріг акторської студії, Матвєєв розпочав свою кар’єру режисера. Його фільми відрізнялися визначною постановкою, увагою до деталей та сильними акторськими виконаннями. Він зняв низку чудових фільмів, які залишили яскравий слід в історії кінематографу.
Робота у різних жанрах: Матвєєв успішно працював у різних жанрах, включаючи драму, комедію, історичний та революційний кінематограф. Його фільми охоплюють широкий спектр тем та історичних періодів, що дозволяє його творчості бути актуальним та затребуваним.
Визнання колег та глядачів: Нагороди, які були вручені Матвєєву, свідчать про його великий внесок у мистецтво кіно. Він не лише був визнаним режисером, а й удостоївся високих звань та нагород за свій внесок у вітчизняне кіномистецтво.
Дослідження людських характерів: Матвєєв був відомий своїм інтересом до вивчення людських характерів та моральних проблем. Його фільми часто порушували важливі етичні питання та ставили глядача у становище спостерігача за складними долями персонажів.
Культурна спадщина: Його роботи залишилися важливою частиною культурної спадщини Росії. Фільми Матвєєва продовжують привертати увагу нових поколінь глядачів і є об’єктом вивчення та аналізу в контексті історії російського кіно.
Загалом, Євген Семенович Матвєєв зробив значний внесок як актор і режисер у розвиток російської кінематографії, залишаючись при цьому однією з найвидатніших постатей у світі мистецтва. Його роботи залишаються актуальними та цікавими для аудиторії протягом тривалого часу, що підкреслює їх цінність та значення.
Воловик Євген
Євген Матвєєв, як режисер, зміг втілити у своїх фільмах глибокий зміст та справжню драматургію. Його роботи завжди відрізнялися особливою атмосферою та проникливістю. 🎬
Ружицький Юрій
Хоча Матвєєв і зарекомендував себе як талановитий актор, його режисерські роботи, як на мене, не завжди були на висоті. Іноді здавалося, що йому не вистачало новаторства та свіжості у підходах до сюжетів.
Рудик Марія
У ролі режисера Євгеній Матвєєв зумів розкрити нові грані свого таланту. Його фільми несуть глибокий філософський підтекст і залишають після перегляду незабутні враження.