“Вечори на хуторі біля Диканьки” книга Миколи Васильовича Гоголя: огляд, відгуки читачів

“Вечори на хуторі поблизу Диканьки” – це збірка з двох томів, написана Миколою Гоголем, яка стала дебютним твором автора. Перший том був опублікований у 1831 році, а другий – у 1832 році. Кожна з повістей та оповідань цієї книги є яскравим мозаїчним світом, в якому переплітаються реалізм і фантазія, народна мудрість і магічні елементи.

Гоголь привносить до книги дотепність, щирість та багатство народної мови. Він створює мальовничі образи сільських жителів, пожвавлюючи їх характерами, недоліками та достоїнствами. У творах відчувається його любов до українського фольклору та народних традицій, які він уміло переплітає із власним творчим баченням.

Коли було написано повість “Вечори на хуторі біля Диканьки”?

Повість “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” була створена в період з 1829 по 1832 Миколою Гоголем. Це був початковий етап його літературної кар’єри, і ця збірка стала його дебютом у світі літератури. Гоголь почав писати оповідання та повісті, що увійшли до цієї збірки, задовго до публікації, і працював над ними як під час свого перебування в Україні, так і після переїзду до Петербурга.

Одним із джерел натхнення для Гоголя став український фольклор та народні перекази, які він зустрічав під час своєї подорожі Україною. Ці народні історії та оповіді стали основою для створення багатьох персонажів та сюжетів у збірці. Гоголь з цікавістю вивчав український побут, звичаї та обряди, намагаючись передати їх у своїх творах.

Кожна з повістей та оповідань у збірці є своєрідним наративним експериментом. Сюжети творів переносять читача через різні часи – від XVII до XIX століття – але зберігають духовний та історичний зв’язок, створюючи таке відчуття, ніби всі ці події відбуваються в єдиному часовому просторі.

Перший том збірки був опублікований у 1831 році, а другий – у 1832 році. “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” відразу ж викликали велику цікавість та визнання у літературних колах. Ці твори відкрили шлях до творчої слави Гоголя та заклали основи його унікального стилю, що поєднує у собі реалізм, фольклорні елементи та магічні деталі.

Сюжетна лінія повісті “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”

“Вечори на хуторі поблизу Диканьки” складаються з кількох окремих повістей та оповідань, кожна з яких має свою власну сюжетну лінію. Ось короткий опис сюжетів кожної з повістей:

“Сорочинський ярмарок”: Розповідь про ярмарок у Сорочинцях, де відбувається безліч комічних та незвичайних подій. Головний герой, Максим, вирушає на ярмарок, щоб купити для своєї нареченої, Параски, сорочку. Однак безліч непорозумінь і смішних випадковостей призводить до того, що Максим опиняється у скрутному становищі.

“Вечір напередодні Івана Купала”: Розповідь про те, як селяни готуються до свята Івана Купала, коли відбуваються різні обряди та звичаї. Головний герой, Хома Брусника, бажає побачити цього чарівного вечора наречену, і йому надається магічна можливість побачити казкове видовище.

“Травнева ніч, або Потопниця”: Розповідь про таємничу потопельницю, яка є духовним чином жіночої краси та сили природи. У цьому оповіданні описується історія, як молодий чоловік закохується в утопленницю і стикається з небезпекою через свою пристрасть.

“Зникла грамота”: Розповідь про те, як місцевий житель, Явдоким, стикається з зникненням своєї грамоти, і це призводить до низки комічних і безглуздих ситуацій, включаючи взаємодію з дяком Фомою.

“Ніч перед Різдвом”: Розповідь про пригоди людини на ім’я Вакула, яка вирушає до чаклунки, щоб отримати від неї допомогу у завоюванні серця дівчини на ім’я Оксана. Але ця барвиста розповідь також включає елементи магії та фольклорних сюжетів.

“Страшна помста”: Розповідь про діда дяка Хома Григоровича, який мститься багатим за їхню жорстокість і хитрістю, використавши таємну силу небесних сил. Ця розповідь поєднує в собі містику, комедію та моральні уроки.

“Іван Федорович Шпонька та його тітонька”: Розповідь про літнього холостяка, який піддається впливу ворожіння та чарівництва з боку своєї тітоньки. Він стикається з незвичайними та смішними ситуаціями у своїх спробах знайти собі дружину.

“Зачароване місце”: Це українська народна казка, переказана Гоголем. Розповідається про те, як хитрун намагається заволодіти скарбами, захованими в зачарованій могилі.

Сюжети кожної з повістей охоплюють різні аспекти українського народного життя, звичаїв та уявлень, а також строкатість людських характерів та взаємодій.

Думка критиків про книгу ”Вечори на хуторі поблизу Диканьки” Миколи Васильовича Гоголя

Думка критиків про книгу “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” була різноманітною, але в цілому вона виражала захоплення творчим підходом Гоголя, його здатністю поєднати народні мотиви та виразний стиль. Ось деякі думки критиків:

Олександр Сергійович Пушкін: Пушкін був одним із перших, хто оцінив талант Гоголя. Він написав про “Вечори на хуторі біля Диканьки”: “Зараз прочитав Вечори біля Диканьки. Вони здивували мене. Ось справжня веселість, щира, невимушена, без манірності, без манірності. А місцями якась поезія!.. Все це так незвичайно в нашій нинішній літературі, що я досі не надумався…”

Вісаріон Бєлінський: Бєлінський, знаменитий критик, вихваляв “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, відзначаючи, що Гоголь поєднує народну мудрість і патріотичний дух у своїх творах. Він писав: “Гоголь, що так мило прикинувся Пасічником, належить до незвичайних талантів… Скільки в них дотепності, веселості, поезії та народності!”

Євген Баратинський: Баратинський також був вражений “Вечорами” і вважав Гоголя людиною з рішучим талантом. Він писав: “Склад його живий, оригінальний, виконаний фарб і часто смаку.”

Ісаак Левітан: Навіть після кількох десятиліть, у XX столітті, художник Ісаак Левітан у листі до Олександра Бенуа відгукнувся про “Вечори” як про творіння “глибокого століття”, описуючи їх як “велику книгу народної мудрості, вміння та наївного остракізму”.

Загалом, думки критиків та літературних діячів підкреслювали пишність стилю, дотепність, оригінальність та глибокий народний характер “Вечорів на хуторі поблизу Диканьки”, а також важливість цієї збірки як внеску в розвиток російської літератури.

Думка та відгуки читачів про повісті “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”

Оцінка стилю: Багато читачів високо цінують стиль листа Гоголя та його здатність створювати яскраві та мальовничі образи. Вони відзначають оригінальність і народність мови, що створює атмосферу часу та місця, про яке йдеться.

Гумор та іронія: “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” відомі своїм гумором та іронією. Багато читачів насолоджуються комічними ситуаціями, абсурдом та несподіваними поворотами подій.

Глибоке розуміння людської природи: У творах Гоголя багато читачів бачать зерно істини про людські вади, пристрасті та внутрішні конфлікти. Вони наголошують, що Гоголь створює персонажів, з якими можна співпереживати та які залишаються актуальними й у сучасності.

Народна мудрість та фольклорні мотиви: Багато читачів відзначають цінність збірки як скарбницю українських народних традицій, оповідей та звичаїв. Це дозволяє їм поринути в атмосферу часів, що давно пішли, і зрозуміти народну мудрість.

Вплив на культуру: Деякі читачі звертають увагу на те, що “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” вплинули на російську та світову літературу, а також на мистецтво в цілому. Цей твір став класикою, яка залишила слід у різних галузях культури.

Висновок редакції

“Вечори на хуторі поблизу Диканьки” Миколи Гоголя – це знаменита збірка повістей та оповідань, яка втілює яскраве та унікальне поєднання народного фольклору, чудового стилю та глибокого розуміння людської природи. Створений Гоголем у період з 1829 по 1832 рік, збірка є неперевершеним прикладом літературної майстерності, що поєднує в собі реалізм, фантазію і сатиру.

Кожна з повістей та оповідань у “Вечори” переносить читача в різні часи, від XVII до XIX століття, але при цьому зберігає незаперечний духовний та історичний зв’язок. Збірка насичена яскравими образами селян, колоритними місцями та ситуаціями, а також гумором та іронією, які стали візитівкою Гоголя. Своїми творами він надихався українськими народними традиціями та оповідями, вплітаючи їх у свій власний художній всесвіт.

Відгуки критиків та читачів про “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” часто висловлюють захоплення та пошану до таланту Гоголя. Ця збірка стала одним із ключових творів російської та світової літератури, залишивши значний слід в історії культури та надихнувши багатьох поколінь читачів та письменників. “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” не лише запрошують нас у світ народних традицій та української природи, а й вічно залишають у серці слід захоплення та натхнення.