Національний інститут раку (НІР) України: 100 років боротьби, інновацій та стійкості

Кожен світанок приносить мільйонам людей одну й тугішу думку: «А що, якщо… » Онкологічний діагноз все ще звучить лякаюче, проте картина швидко змінюється. Останні два десятиліття 5-річна виживання зросла майже натреть, а вряди локалізацій хвороба відступає вдвічі частіше, ніж учора.

Потужний двигун цих змін – інститут раку: складний механізм, де сплав фундаментальних досліджень, високоточної техніки та людської емпатії працює без зупинки. Тут хірург управляє роботом, геном розшифровують швидше, ніж штрих-код накасі, а матеріали вчорашніх лабораторій вже сьогодні стають терапією.

Тим не менш, цей шлях далекий від фінішу. Епідеміологія натякає: глобальне населення старіє, оточення змінюється, нові чинники ризику з’являються швидше, ніж ми встигаємо описати. Отже, інститутам раку доведеться не тільки лікувати, але й вивчати, переконувати, іноді сперечатися громадською думкою. Перед вами — глибинний погляд на те, як влаштована ця багаторівнева система, які технології формують майбутнє онкології і чому головний ресурс залишається незмінним: впевненість людини, що вона не залишається наодинці з діагнозом.

За останні десять років тема раку остаточно вийшла з під скляного ковпака лабораторій і стала предметом щоденних розмов у соцмережах, на телеканалах і навіть у геймерських чатах. Люди перевіряють рідні плями через смартфони, стежать за онкопідкастами та беруть участь у благодійних забігах, бо залученість дарує почуття контролю за долею.

Ця безперервна увага підштовхує дослідників працювати швидше: сьогодні кожні кілька хвилин у світі з’являється нова стаття, препринт або ревью з пухлинних захворювань, і їх читають не тільки онкологи. Алгоритми рекомендацій миттєво розкидають свіжі дані професійними та аматорськими каналами, змушуючи клініки переглядати протоколи ще до того, як чорнило редакторів висохне на папері.

Такий інформаційний вибух одночасно складний та корисний. З одного боку, потужний потік фактів розширює поле експериментів, прискорює перехресні відкриття – біоінформатики знаходять взаємозв’язки, про які патологи не здогадувалися. З іншого боку, навантаження на критичне мислення зростає, інакше легко упустити зерно серед лушпиння. Звідси нові завдання: автоматизована систематизація літератури, якісна наукова журналістика та просвітницькі проекти для широкої аудиторії. У результаті суспільний інтерес перетворюється з пасивної цікавості на двигун прогресу: пацієнти стають співтворцями досліджень, а лікарі — навігаторами в безкрайньому морі даних.

Історичний шлях НІР, етапи розвитку

Відкриття Х-променів Вільгельмом Конрадом Рентгеном у 1895 році миттєво надихнуло київських лікарів: вже у 1898 році у Києві, у лікарні Покровського жіночого монастиря, запрацював перший рентген-кабінет, дозволяючи бачити приховані травми та сторонні тіла. Такий видовищний прорив породив попит на системне навчання та обладнання.

1914-го ентузіасти створили «Комісію допомоги пораненим рентгенівським дослідженням», а невдовзі — громадську організацію «Київська міська рентген-допомога», яка мала функціонувати на засадах самоокупності. Саме вона стала основою майбутнього інституту.

7 червня 1920 року наказом губернського відділу охорони здоров’я служба “Рентген-допомога” була переформатована до Київського рентгенівського інституту; директором призначили фізика-практика Юрія Тесленка-Приходька, двоюрідного брата Лесі Українки. Цей день вважається офіційною датою його заснування та стартом вектора вітчизняної онкології.

1920-ті – 1930-ті. Інститут швидко нарощував парк трубок та радієвих аплікаторів, незабаром отримавши статус рентгено-радіологічного. 1934-го назву розширили, підкреслюючи лікування пухлин, а лабораторії медфізики почали розраховувати дози опромінення.

1941–1944. Під час окупації персонал та частина обладнання евакуювали до Уфи та Ташкента; після повернення колектив відновив клініку всього за півроку, зберігши архіви спостережень.

1950-ті – 1960-ті. Впроваджено кобальтовий гамма-ніж, запрацювало перше відділення ядерної медицини. 1967-го на вулиці Ломоносова заклали новий хірургічний корпус, розрахований на сотні ліжок та одноповерховий бункер променевої терапії.

1970-ті – 1980-ті. Центр запустив програми скринінгу шийки матки та молочної залози, а вчені захистили серію кандидатських робіт з радіомодифікації пухлин. 1986-го після аварії на ЧАЕС фахівці інституту консультували ліквідаторів та розробили протоколи контролю щитовидної залози у дітей.

1992-2000. З розпадом СРСР установу перейменували на Український НДІ онкології та радіології. В епоху обмежених бюджетів колектив все ж таки встановив лінійний прискорювач, створив біобанк і перші електронні регістри пацієнтів, готуючи ґрунт для переходу в XXI століття.

Реформа 2008 року передала інститут під управління МОЗ, а указ Президента № 67/2009 та наказ відомства № 48-о закріпили за заснуванням звання Національного інституту раку.

Новий статус відкрив прямий доступ до держпрограм, дозволив збільшити фінансування наукових проектів та легалізував права центру формувати національні клінічні протоколи. З того часу НІР залишається головним майданчиком для високотехнологічної допомоги, клінічних випробувань та підготовки онкологів України.

Віхи управління: від засновників до новаторів Національного інституту раку

1920–1922 Юрій Тесленко-Приходько

Професор-рентгенолог започаткував Київський рентгенівський інститут – попередник нинішнього НІР. Через два роки створив діагностичний, терапевтичний та фізико-технічний відділи, поклавши наукову базу української онкології.

1950-ті · І.Т. Шевченка

У післявоєнний час очолив відновлення закладу, розгорнув глибоку та напівглибоку рентгенотерапію, сформував організаційно-методичний відділ, який почав збирати статистику пухлин по всій республіці.

2008–2015·Ігор Щепотін

Хірург-онколог модернізував операційні блоки, ініціював встановлення перших ПЕТ/КТ-сканерів та став головним онкологом МОЗ, просуваючи єдині протоколи лікування. Під його керівництвом інститут проводив найбільшу кількість радикальних резекцій.

2015–2019·Олена Колесник

Перемогла у першому відкритому конкурсі на посаду директора, запустила систему прозорих закупівель та підписала інститут на пілотні eHealth-модулі.

2019–2021·Андрій Лукашенко (в.о.)

Анестезіолог-менеджер утримав клініку на плаву під час кадрової турбулентності, організував аудит запасів ліків та розпочав відновлення лінійних прискорювачів.

2021–2022·Андрій Шипко (в.о.)

За рік тимчасового керівництва він встиг підготувати установу до кризових військових місяців: у перший день березня 2022 року в клініці запрацювала безкоштовна «гаряча лінія» психологічної та інформаційної підтримки, бригади продовжили виконувати хіміотерапевтичні та хірургічні втручання, персонал проходив екстрені тренінги, а роботу адаптували.

2022–2025 Олена Єфименко

Педіатр-неонатолог, переорієнтувала інститут на Програму медичних гарантій: у січні 2023 року підписала договір з НСЗУ на 16 пакетів на 441 млн грн, що зняло фінансовий тягар із пацієнтів та дозволило збільшити кількість операцій на третину.

2025- по сьогодні Степан Крулько

Третього червня 2025 року міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко представив колективу Національного інституту раку нового генерального директора – Степана Крулька. Онколог-отоларинголог з базової спеціалізації, Крулько пройшов шлях від операційної до управлінської трибуни: майже вісім років очолював Український центр томотерапії TomoClinic, паралельно входив до експертної ради НСЗУ та робочих груп МОЗ, де готував рекомендації щодо променевої терапії та ліків. Такий потрійний досвід – клініка, менеджмент, регуляторика – став основним аргументом на користь його кандидатури.

Під час подання міністр наголосив на завданнях, які стоять перед новим керівником: посилення цифрової маршрутизації «e‑OncoWay», подальше розгортання мультидисциплінарних консиліумів у регіонах та збереження обсягів високотехнологічної допомоги в умовах війни.

Крулько, у свою чергу, заявив, що спиратиметься на принцип прозорості закупівель і продовжить курс на інтеграцію інституту до Програми медичних гарантій, завдяки якій у 2023 році пацієнти отримали безкоштовний доступ до таргетної терапії, ПЕТ/КТ та променевої хірургії.

Призначення ознаменувало зміну управлінської доби: керівник очікувано зосередиться на розширенні сервісів та залученні інвестицій під наукові проекти. Фактично інститут отримує людину, яка однаково вільно почувається поруч із лінійним прискорювачем і за столом переговорів із НСЗУ, а отже здатна поєднати клінічні інновації зі зрозумілою фінансовою моделлю.

Перші кроки вже позначені. У планах – запуск пілотного відділення протонної терапії, тиражування «Школи пацієнта» в областях та створення єдиного центру інтелектуальної власності.

При цьому, Степан Крулько пообіцяв зберегти відкритий формат спілкування з громадськими організаціями, зокрема з фондами, які фінансують препарати для пухлин, що рідко зустрічаються. Така комбінація стратегічного менеджменту та клінічного бекграунду підтверджує прагнення інституту залишатися флагманом української онкології та постійно вдосконалюватись.

Стратегічні пріоритети на 2023-2027 роки, ключові акценти

«Національний інститут раку» — це центральна установа Міністерства охорони здоров’я України, яка спеціалізується на лікуванні онкології, радіологічної діагностики, променевої терапії та ядерної медицини. Крім клінічної роботи, інститут активно веде науково-дослідницьку діяльність та бере участь в організації онкологічної служби на національному рівні.

Його діяльність спрямована на зменшення тяжкості онкологічних захворювань у суспільстві. Інститут визначає ключові напрями профілактики, діагностики та лікування, прагнучи знизити захворюваність, рівень інвалідизації та смертності від раку.

Основна місія інституту полягає у збереженні та зміцненні здоров’я населення за рахунок підвищення якості та доступності високотехнологічної допомоги. Він раціонально використовує ресурси – людські, матеріальні та фінансові – і утримує статус надійного національного центру, який надає лікування за сучасними світовими стандартами.

Щоб протистояти онкологічним захворюванням, інститут розвиває наукові дослідження, впроваджує інноваційні рішення та новітні технології. Основна мета — не лише збільшити тривалість життя пацієнтів, а й покращити її якість. Тут застосовуються принципи доказової медицини, ведеться активна клінічна робота, організуються програми навчання та підвищення кваліфікації фахівців. Інститут також виконує методичну функцію, допомагаючи розвивати онкологічну службу по всій країні.

Національний інститут раку бачить своє ключове завдання у тому, щоб зменшувати тягар пухлинних хвороб, поєднуючи доступну високотехнологічну допомогу, доказові стандарти та дбайливе витрачання ресурсів. Центр прагне залишатися майданчиком, де наука миттєво перетворюється на терапію, а пацієнти отримують не лише шанс на лікування, а й гідну якість життя.

П’ятирічний план поєднує п’ять тематичних векторів діяльності:

Профілактика та освіта

Зниження онкологічних ризиків можливе, якщо населення вчасно дізнається, що саме підштовхує клітини до злоякісного переродження. Тому у фокусі профілактики — зрозумілі, яскраві та регулярні повідомлення про ключові небезпеки: тютюн, надлишок сонячного ультрафіолету, віруси на кшталт ВПЛ, зайву вагу, низьку фізичну активність та шкідливі виробничі фактори. Коли людина бачить, як кожен пункт впливає на можливість хвороби, абстрактна статистика перетворюється на особистий стимул змінити звички. Але, однієї теорії мало.

Другий стовп програми – нагадування про профілактичні огляди: мамографія після сорока, тест на приховану кров у калі після п’ятдесяти, цитологія шийки матки через три роки після початку статевого життя. Точні інтервали, смс-запрошення, мобільні кабінети та виїзні скринінг-дні допомагають зруйнувати головний бар’єр — відкладення візиту «на потім». Так складається ланцюжок: знання – рішення – дія. Чим щільніше інформаційне поле, тим рідше рак застає лікаря та пацієнта зненацька.

До основних ключових акцентів належать:

• національні скринінгові кампанії «Онкоконтроль»

Хворобу легше попередити, ніж лікувати. Під цим гаслом Інститут раку та МОЗ об’єднали розрізнені скринінги під єдиний бренд. Ідея проста: кожен громадянин отримує зрозумілий маршрут – від нагадування у смартфоні до результату у сімейного лікаря – і відбувається обстеження без зайвих бар’єрів.

Пілотні райони Києва, Львова та Дніпра показали: частка виявлених пухлин на І-ІІ стадії зросла, а час від підозри до постановки діагнозу скоротився майже вдвічі. Зворотний зв’язок пацієнтів наголошує на головному досягненні — обстеження перестало здаватися квестом: шлях став прозорим і передбачуваним.

“Онкоконтроль” повинен покрити не менше 70% цільових груп, знизити запущені форми на 15% і повністю перейти на безпаперовий документообіг. Інститут раку робить ставку на штучний інтелект для сортування ризиків та на розширення мобільних бригад, щоб навіть найвіддаленіші громади знали: рання діагностика прийшла до них, а не навпаки.

• мобільні мамографічні та дерматоскопічні станції для сільських регіонів

Мобільні мамографічні та дерматоскопічні станції – це пересувні діагностичні комплекси на базі автобуса чи фургона. Усередині встановлено цифровий мамограф та дерматоскоп із відеосистемою, підключені до захищеного інтернет-каналу. Бригада виїжджає в села та невеликі міста, проводить скринінг грудей та шкіри на місці, а знімки та дермозображення одразу передаються онкологам для оцінки. Такий формат позбавляє пацієнтів від поїздок у великі центри та дозволяє знаходити пухлини на ранніх стадіях там, де раніше обстеження було недоступне.

• інтеграція платформи «Моє здоров’я» для персональних нагадувань про чекапи.

Платформа пов’язує електронну медкарту із календарем профілактики. Алгоритм бере дату народження, стать, сімейний анамнез і вже пройдені дослідження, і розраховує, коли настає «періодичне вікно» для наступного скринінгу. За місяць до терміну система відправляє персональне push-повідомлення або SMS: «Час зробити мамографію» або «Заплануйте аналіз на ВПЛ». У листі одразу є активна кнопка-посилання: натискаєте – потрапляєте на розклад найближчих кабінетів, де можна вибрати зручний час. Після запису нагадування зникає, а підсумковий протокол обстеження автоматично підвантажується лікареві первинної ланки. Таким чином, людина не забуває про чекапи, а клініка бачить, хто ще не пройшов профілактики.

Рівний доступ до діагностики та лікування

Справедливість у медицині — не декоративне гасло, а практичне завдання. Національний інститут раку будує її на трьох рівнях, щоб будь-яка людина, незалежно від адреси та доходу, могла вчасно пройти обстеження та отримати оптимальне лікування.

Створюється система e-OncoWay, яка за лічені хвилини направляє пацієнта з будь-якої громади до потрібного кабінету. Для прифронтових областей розгорнуті телемедичні консиліуми; тарифи НСЗУ перераховані за DRG-моделлю, скорочуючи власні виплати хворих.

• Електронна платформа (цифровий маршрут e-OncoWay) пов’язує сімейну амбулаторію, районну лікарню та профільний центр. Лікар вносить підозру на пухлину, система відразу пропонує найближчий кабінет КТ, лабораторію та вікно телемедичного консиліуму. Чіткий шлях скорочує пошуки «за знайомими» та прибирає випадковість із процесу.

• Телемедицина для прикордонних територій Для прикордонних територій, в умовах відсутності необхідних фахівців на місцях, можливе проведення прямих відеосесій та консультацій із київськими фахівцями, що дозволяє оцінити складність ситуації за години, а не тижні.

• DRG-тарифи (Diagnosis-Related Groups) – це система оплати стаціонарної допомоги, за якої клініка отримує єдину фіксовану суму за закінчений «клінічний випадок», а не окрему оплату за кожну процедуру чи день перебування.

Таким чином, замість глобальних кошторисів, МОЗ оплачує конкретний клінічний випадок. Діагностичний блок та операції покриває договір із НСЗУ, витратні матеріали закуповуються централізовано, а фонди благодійників закривають рідкісні позиції. Пацієнт позбавляється «прихованих платежів», а клініка зацікавлена дотримуватись протоколів, адже від них залежить фінансування.

Завдяки мобільним скринінговим командам, автобуси з мамографом, колоноскопом та дерматоскопом курсують областями з низьким охопленням профілактикою. Запис відбувається через «Дію» або кол-центр; результати автоматично потрапляють до особистого кабінету лікаря.

А завдяки єдиним стандартам та аудиту протоколи NCCN та ESMO локалізовані, періодично перевіряються незалежною радою. Якщо відділення відхиляється від алгоритму без вагомих причин, фінансування на наступний квартал урізають. Такий контроль вирівнює якість обслуговування по всій країні.

Комбінація цифровізації, економічних стимулів та мобільних рішень робить доступ до високоточної діагностики та сучасних методів терапії не привілеєм столиці, а нормою для кожного регіону.

Координована мультидисциплінарна допомога

Сучасна онкологія визнає: один фахівець, навіть найдосвідченіший, не встигає охопити весь спектр знань. Тому інститут поставив до центру роботи мультидисциплінарні команди (MDT). Хірург, клінічний онколог, радіолог, патолог, молекулярний біолог, променевий терапевт, а часом і психо-онколог збираються за круглим столом — реальним чи віртуальним — щоб розібрати кожний випадок до найдрібніших деталей.

План лікування формується покроково. Спочатку радіолог демонструє зображення на загальній панелі, вказуючи зону ураження та можливу динаміку. Потім патолог підтверджує морфологію і передає дані про рецепторний статус або мутаційний профіль. Клінічний онколог співвідносить інформацію з актуальними протоколами, вибирає системну терапію, а хірург оцінює технічну здійсненність операції. Обговорення завершується узгодженим алгоритмом, який відразу фіксується в електронній карті хворого.

Щоб команда працювала злагоджено, інститут запровадив кілька допоміжних інструментів:

• Єдине цифрове досьє. Усі протоколи, знімки та лабораторні звіти доступні учасникам консиліуму без затримок.

• Онлайн-борди для регіонів. Клініки з віддалених областей підключаються через захищений канал, що вирівнює рівень розв’язання складних завдань.

• Чек-листи якості. Кожен етап — від встановлення діагнозу до реабілітації — перевіряється за контрольними точками; результат впливає внутрішній рейтинг відділення.

Плюси підходу очевидні. Знижується ймовірність діагностичної помилки, йдуть протиріччя між відділеннями, а період від першої консультації на початок терапії скорочується. Крім того, спільна робота підвищує професійний рівень усіх учасників: молоді лікарі бачать рішення наставників, досвідчені фахівці одержують свіжі ідеї від колег суміжних напрямків.

У результаті пацієнт отримує не набір розрізнених рекомендацій, а цілісну, логічно вивірену стратегію лікування, де кожна процедура підтримує попередню та готує ґрунт для наступної. Саме цей скоординований командний принцип сьогодні вважається золотим стандартом онкологічної допомоги.

Розвиток кадрового потенціалу

Грамотний персонал – головний «двигун» онкоцентру, тому в Інституті раку вектор навчання та зростання лікарів перетворився на постійний процес. Ще на рівні інтернатури молоді медики обирають одну з шести базових спеціальностей – від радіології до анестезіології – проходять модулі тривалістю від 18 місяців до трьох років і отримують доступ до сучасної операційної та променевої техніки відразу після зарахування.

Наступний «шар» – безперервне вдосконалення навичок співробітників, що діють. Щомісячні семінари, такі як авторський курс з радіонуклідної терапії або школи тонкоголкової біопсії, нараховують бали CPD і дозволяють анестезіологу або онкологу-терапевту підняти планку компетенцій без відриву від роботи.

Щоб впроваджувати новітні технології, клініка активно користується європейськими короткостроковими стажуваннями: відібрані лікарі вирушають до центрів ЄС на три-шість місяців, вивчають робот-асистовану хірургію чи протонну терапію, а потім повертають досвід на кафедри столиці.

Практику підтримують симуляційні тренажери та віртуальні аудиторії. Тут молоді онкохірурги відпрацьовують шви на біоінертних манекенах, а радіологи тренуються планувати IMRT на цифрових фантомах, не ризикуючи реальним пацієнтом.

Нарешті, інститут тісно пов’язаний із університетськими кафедрами: клінічні бази відкриті для студентів та інтернів Національного медуніверситету, що формує безперервний кадровий «конвеєр» та водночас служить майданчиком для спільних досліджень.

Так вибудовується багаторівнева система, де початкове навчання плавно перетворюється на довічний апгрейд знань, а міжнародні зв’язки доповнюють локальну школу власними вчителями. В результаті зростає кваліфікація кожної команди, а пацієнт отримує лікування, засноване на найсвіжіших та перевірених практиках.

Фундаментальні та прикладні дослідження

Вчені інституту намагаються зрозуміти, чому взагалі зароджується рак. Вони вивчають, як клітини поводяться у стресових умовах, що роблять шкідливі мутації в ДНК, які сигнали запускають безконтрольний поділ. Для цього вивчають культуру клітин, мікроскопи високої роздільної здатності та секвенатори – пристрої, які «читають» генетичний код. Завдання етапу – виявити слабкі місця пухлини, про які раніше ніхто не знав.

Коли слабкі місця знайдені, починається прикладна частина — як скористатися цими знаннями.

• Персональні вакцини З крові пацієнта беруть імунні клітини, «навчають» їх впізнавати саме його пухлину та повертають назад.

• Радіофармпрепарати. Молекули, позначені радіоактивними атомами, доставляють випромінювання у вузол, не чіпаючи здорові тканини.

• Клінічні випробування. Нові ліки перевіряють спочатку на невеликій групі, а потім на сотнях пацієнтів; якщо результат кращий за стандартне лікування — метод вводять у практику.

• Великі дані та ШІ. Комп’ютерні моделі аналізують тисячі знімків та історій хвороби, нагадуючи, який препарат підійде саме цьому пацієнтові. Чим більше і якісніше даних, тим точніше і розумнішими стають алгоритми. Саме тому в онкології сьогодні такі важливі біобанки, електронні історії хвороби та стандартизована променева діагностика: вони дають масиви інформації, на яких штучний інтелектІ може навчитися раніше виявляти пухлини та підбирати персоналізовану терапію.

Завдяки такій зв’язці нові методи з’являються швидше, а лікування стає точнішим і м’якшим: пухлина отримують «прицільний удар», решта організму страждає менше.

Таке поєднання профілактики, технологічної рівності, командної клініки, кадрового зростання та науки формує зв’язне поле дій. Виконання плану дозволить зменшити смертність, прискорить впровадження інновацій та зробить українську онкологію помітним гравцем на європейській карті медичних досягнень.

Медичні гарантії у дії: НІР як вітрина реформи НСЗУ

У січні 2023 року онкоцентр першим серед національних медичних інститутів уклав договір зі Службою здоров’я і цим офіційно увійшов до Програми медичних гарантій. Контракт охопив шістнадцять пакетів послуг і стартував з фінансування в 441 млн грн, що відразу закрило ключові статті витрат на діагностику, хірургічні втручання, радіотерапію, хіміо- та імунотерапію.

Після підписання декларації із сімейним лікарем людина приходить до Інституту електронного спрямування, а всі процедури — від мамографії до радіохірургії — оплачує держава.

Набір пакетів, що їх Національний інститут раку виконує за договором з НСЗУ, формує повний спектр онкологічної допомоги від першого скринінгового візиту до паліативного супроводу. У 2023 році контракт охопив шістнадцять пакетів: шість із них закривають раннє виявлення (мамографія, гістероскопія, езофагогастродуоденоскопія, колоноскопія, цистоскопія, бронхоскопія), а решта десять забезпечують лікування та спостереження. До «терапевтичного» блоку входять хіміотерапія з усім необхідним супроводом, променеве лікування, окрема програма для гемо- та онкогематологічних хворих, хірургічні втручання як у класичному стаціонарі, так і у форматі «день-стаціонар», стаціонарна та мобільна паліційна допомога, амбул.

Модель гарантує, що пацієнт з електронним напрямом отримує кожну з перерахованих послуг безоплатно, а інститут – чіткий тариф, який покриває витрати на персонал, ліки та витратні матеріали.

Вже за перший рік обсяг виплат зріс із запланованих 441 млн. до 526 млн. грн., оскільки клініка прийняла більше хворих і виконала більше процедур, ніж передбачалося. У 2024 році до контракту додали ще три пакети: комплексну реабілітацію після онколікування, розширені радіологічні дослідження (ПЕТ/КТ, контрастні МРТ) та ендоскопічну діагностику під седацією, довівши загальну кількість до дев’ятнадцяти та піднявши фінансування приблизно до 657 млн грн.

Такий портфель вигідний усім сторонам. Держава отримує прогнозований бюджет та прозорий облік кожного «закінченого випадку», інститут — стабільний грошовий потік та можливість швидко перекидати ресурси між відділеннями, а пацієнт — рівний доступ до високотехнологічних методів, незалежно від місця проживання чи платоспроможності.

Партнерство Інституту раку з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) одразу розставило пріоритети: гроші приходять слідом за пацієнтом, а не за відомчим кошторисом. Фіксована виплата за закінчений випадок робить бюджет передбачуваним, тож в операційній уже не сперечаються, чи буде закуплено наступний шовний матеріал — тариф його покриває.

Стійкий потік коштів дозволив підняти зарплати ключовим фахівцям, зберігши кадри та профінансувати оновлення лінійних прискорювачів без окремої державної програми.

Для всіх пацієнтів – справжніх і майбутніх, дуже важливий ще один момент – людина, з будь-якого регіону, за тим самим електронним напрямом, отримує той самий обсяг допомоги, що й мешканець столиці. Фактично Інститут раку став вітриною роботи медгарантій у високоспеціалізованій сфері та довів, що реформа здатна розвивати науку, а не гальмувати її.

Структура та ключові підрозділи

Інститут об’єднує понад 30 клінічних відділень, сім дослідницьких лабораторій та розгалужену освітню мережу. Така багаторівнева структура дозволяє вести пацієнта від першої підозри до реабілітації, одночасно генеруючи наукові дані та готуючи наступну генерацію онкологів.

1. Адміністративно-організаційний блок

• Дирекція – це «штаб-квартира» інституту. Вона формує стратегію, обирає пріоритетні проекти, розподіляє ресурси та відповідає, щоб кожна гривня працювала на пацієнта. Керівники оцінюють ризики, затверджують інвестиції в обладнання, підписують угоди про співпрацю та стежать, щоб клінічні та наукові плани не розходилися.

• Наглядова рада діє як зовнішній контроль: перевіряє, наскільки рішення дирекції відповідають місії та бюджету, аналізує результати лікування, порівнює їх із національними та міжнародними показниками, ініціює аудит при відхиленнях. Рада схвалює кошторис, відстежує ефективність закупівель, захищає інтереси пацієнтів та персоналу, а за необхідності рекомендує коригування стратегії.

У тандемі ці дві структури задають курс, тримають фінансову та якісну дисципліну, забезпечуючи сталий розвиток інституту.

• Інформаційно-аналітичний відділ медичної статистики — збирає кожну онкологічну картку, що надходить із лікарень країни, очищує дані від дублікатів, шифрує персональні відомості та заносить підсумки до Національного канцер-реєстру. Команда аналітиків відстежує, як змінюється захворюваність і виживання у реальному часі, щокварталу звіряє цифри з міжнародними класифікаторами, а наприкінці року випускає зведений звіт. Ці документи стають основою для бюджетних запитів, оновлення клінічних протоколів та наукових проектів: завдяки точній статистиці можна побачити, які регіони потребують додаткових скринінгових автобусів, де затримується діагностика і який вид пухлин росте швидше за інших.

2. Клінічні служби

• Хірургічний кластер: торако-абдомінальна онкологія, онконейрохірургія, онкогінекологія, дитяча онкологія, онкоортопедія, колопроктологія, пухлини печінки та підшлункової, пухлини легень та середостіння, відділення малоінвазивної та ендоскопії.

Тут вирішуються такі завдання: радикальні та органозберігаючі операції, включаючи робот- та відеоасистовані втручання.

• Променева медицина

дистанційна радіотерапія, радіаційна онкологія, ядерна медицина з блоком радіонуклідної діагностики та терапії, відділ фізиків-дозиметристів (зовнішнє опромінення (3D-CRT, IMRT), брахітерапія, лютецієва та йодна терапія.

• Медична онкологія

хіміотерапія солідних пухлин, онкогематологія (системне лікування класичними цитостатиками, таргетами та імунопрепаратами)

• Діагностика

відділ променевої діагностики (КТ, МРТ, ПЕТ/КТ), ендоскопічне відділення, клініко-діагностична, біохімічна та цитологічна лабораторії, молекулярно-генетичний центр (верифікація діагнозу, стадування, біомаркери)

• Критична та supportive care

анестезіологія та інтенсивна терапія, відділення психологічної допомоги, стерилізаційний та трансфузіологічний блоки (пері- та післяопераційний моніторинг, контроль болю, психо-соціальна підтримка).

3. Науково-дослідний напрямок

• Лабораторія експериментальної онкології – це серце прикладної науки НДР. Тут вчені комбінують молекулярно-генетичні та цитогенетичні методи, щоб «прочитати» ДНК пухлини, відрізнити один вид раку від іншого та заздалегідь зрозуміти, наскільки агресивною буде хвороба. Паралельно імунологи розшифровують профіль клітин крові та кісткового мозку: так з’ясовують, як саме пухлина ухиляється від імунного нагляду та які точки можна атакувати ліками.

• Лабораторія медичної фізики та біоінженерії оптимізує дозові плани, розробляє протоколи протонної терапії.

• Відділ координації досліджень та захисту ІВ супроводжує клінічні випробування, патентує винаходи. Коли лабораторія пропонує нову молекулу чи метод діагностики, саме цей відділ перетворює ідею на протокол дослідження. Відділ координації та захисту ІС – один із прихованих, але вирішальних чинників лідерства НІР в українській онкології.

• Відділ організації протиракової боротьби – стратегічний «штаб» інституту, який перетворює клінічний досвід Києва на зрозумілі алгоритми для всієї країни. Фахівці відділу аналізують дані канцер-реєстру, відстежують, де зростає захворюваність чи затримується діагностика, і під ці «слабкі» місця пишуть методичні рекомендації. Відділ також займається системою індикаторів якості: кожна область щокварталу звітно надсилає показники виживання, частку І-ІІ стадій, середній термін від підозри до початку лікування.

4. Освітня платформа

• Інтернатура та ординатура – після університетського диплома молоді лікарі потрапляють у дво–трирічну клінічну програму, обираючи напрямок – хірургічна онкологія, радіологія, хіміотерапія або анестезіологія. Вони ведуть «свої» палати під кураторством наставника, беруть участь у мультидисциплінарних консиліумах, чергують у реанімації та поступово беруть на себе операції чи схеми лікування. Підсумок – державна атестація та сертифікат спеціаліста.

• Аспірантура та докторантура – тим, хто хоче заглибитися в науку, пропонують чотири роки аспірантури: власний проект, публікації в журналах, що індексуються, та захист кандидатської дисертації. Докторантура розрахована на досвідчених дослідників; за три роки вони готують масштабну докторську роботу, часто поєднуючи клінічні бази інституту з лабораторними майданчиками університетів-партнерів.

• Симуляційний центр (VR/лапароскопічні тренажери) – окремий поверх відданий тренажерам: VR-кабінети для біопсій та робот-асистованих «сухих» операцій, лапароскопічні стійки зі зворотним зв’язком по зусиллю, фантоми судин для катетеризації. Тут майбутні хірурги шліфують навички, не ризикуючи пацієнтом, а радіологи відпрацьовують планування IMRT на цифрових фантомах.

• Short-term fellowships у центрах ЄС – щороку інститут розігрує грантовий конкурс: переможці їдуть на 4–12 тижнів до визнаних європейських онкоцентрів. Одні освоюють протонну терапію, інші — ПЕТ-радіохімію або панкреатектомію роботів. Грант покриває дорогу та проживання, а після повернення учасники проводять майстер-клас для колег і впроваджують нову методику в клініці.

5. Амбулаторно-поліклінічна служба

• «Єдине вікно» консультативної поліклініки – централізована реєстратура приймає електронний напрямок, одразу пропонує найближчий слот потрібного спеціаліста та формує маршрут (аналізи → візуальна діагностика → консультація). Пацієнт отримує SMS з датою, часом і кабінетом, позбавляючись біганини по відділеннях.

• Таким чином, «Єдине вікно» перетворює перший контакт з інститутом на зрозумілий, прозорий та швидкий маршрут, заощаджуючи час та сили онкопацієнтам та їхнім родинам.

• Денний стаціонар – хіміоінфузії, таргетні препарати, пункції та перев’язки виконуються без ночівлі. Пацієнт проводить у клініці кілька годин під наглядом та їде додому того ж дня, що скорочує ризик інфекцій та економить час.

• Телемедичні кабінети – регіональний лікар завантажує знімки та аналізи у захищений канал; Московські експерти НІР пропонують висновок і рекомендації протягом доби. Формат забезпечує «другу думку» та доступ до мультидисциплінарного консиліуму без переїзду хворого.

• Школа пацієнта та реєстр пацієнтів, що вижили – очні та онлайн-лекції пояснюють харчування, фізичне навантаження, роботу з побічними ефектами та юридичні пільги. Випускники автоматично потрапляють до реєстру: система нагадує про контрольні огляди і збирає дані для досліджень якості життя після лікування.

Пацієнт-орієнтовані послуги НІР — логіка маршруту від «порога» до реабілітації

1. Момент входу: “Єдине вікно”

Перший контакт – кол-центр (запис на обстеження, отримання консультації по багатоканальному телефону 044-334-64-18) або стійка реєстрації в холі. Оператор за номером електронного спрямування миттєво бачить вільні слоти спеціалістів, бронює потрібне і відразу надсилає СМС-підтвердження. Паперові талончики зникли: час та кабінет відображаються у телефоні.

2. Особистий кабінет «Моє здоров’я»

Відразу після запису у пацієнта відкривається онлайн-профіль. У ньому лежить маршрут: аналізи, візуальна діагностика, консультації. Система підказує, що потрібно зробити, скільки це займе, надсилає нагадування за добу та за годину. Лікар бачить той самий трек і може скоригувати графік дистанційно.

3. Діагностика без черг

КТ, МРТ, УЗД та лабораторія працюють за єдиною сіткою. Електронна черга з кроком 15 хвилин зменшила середнє очікування знімка до трьох днів. Для сільських жителів створено опцію «подвійного вікна»: дослідження призначають до одного візиту, щоб уникнути повторних поїздок.

4. Денний стаціонар замість госпіталізації

Курси хіміо- або таргетної терапії проходять у світлому залі, де встановлені крісла-реклайнери, Wi-Fi та точки зарядки. Пацієнт приходить вранці, отримує інфузію, спостерігається дві-три години та їде додому. Ночівля потрібна лише при ускладненнях.

5. Прозора аптечка

На сайті інституту щодня оновлюється перелік препаратів, закуплених за держпрограмами та благодійними проектами. Пацієнт бачить залишки конкретних ліків і знає, в якому кабінеті його отримати. Жодних «списків очікування» у коридорі.

6. «Школа пацієнта»

Раз на тиждень проходять заняття очно і в Zoom: харчування при хіміотерапії, вправи проти лімфедеми, правила догляду за порт-системою, консультації, навчання та допомога стомованим пацієнтам, юридичні лайфхаки з пільг. Відеоархів доступний в особистому кабінеті; можна переглянути потрібний фрагмент у будь-який час.

7. Психологічна та соціальна підтримка

Працює цілодобовий телефон довіри. У стаціонарі чергують клінічні психологи, арт-терапевти та юрист-консультант. Для дітей діє «Школа супергероїв»: уроки шкільної програми прямо в палаті, щоб дитина не випадала зі звичайного життя.

8. Телемедичний консиліум

Пацієнти з регіонів підключаються до столичних експертів дистанційно: знімки завантажуються на захищений сервер, клінічні дані передаються автоматично. Протягом доби мультидисциплінарна команда формує висновок, а лікар на місцях впроваджує рекомендації.

9. Гостьовий пансіонат

На верхніх поверхах інституту обладнані недорогі номери-хостели з кухнею та пральною. Для батьків маленьких пацієнтів – окремий блок, де можна жити цілодобово поряд із дитиною. Це усуває головний бар’єр для іногородніх – пошук житла.

10. Реабілітація та pain-менеджмент

Відразу після операції пацієнта бере «в обіг» команда фізіотерапевтів. У тренажерному залі навчають безпечним навантаженням, показують лімфодренажний масаж, підбирають компресійні рукави. Паралельно лікар болю налаштовує індивідуальний план медикаментів та немедикаментозних методик.

11. Канал зворотного зв’язку

У кожному відділенні – QR-код. Відкликання потрапляє в анонімну базу, де вимірюється частота однакових скарг. Наглядова рада раз на квартал розбирає «топ-10» проблем та публікує звіт, які кроки вже зроблено для усунення недоліків.

Таким чином, сервіси вибудовані як цілісний ланцюжок, де кожен ступінь логічно слідує за попереднім: швидкий запис → прозора діагностика → лікування без зайвої госпіталізації → всебічна підтримка → реабілітація та контроль якості. Такий маршрут економить час, знижує стрес і робить пацієнта активним партнером у боротьбі із хворобою.

Відгуки про національний інститут раку: думки, які формують репутацію

Пацієнти:

Більшість зазначає, що шлях від електронного запису до початку лікування виявився коротшим, ніж очікувалося: «не довелося метатися кабінетами», — пишуть люди після першого візиту. Дякують за точну роботу денного стаціонару-«в обід уже їдеш додому, а лікар все пояснив». Сильне враження залишає лінія психологічної підтримки: «після дзвінка полегшало дихати, зрозуміла, що не одна». З мінусів частіше звучить скарга на щільний графік променевих установок у пікові місяці, але пацієнти визнають, що черга рухається швидше, ніж в інших центрах.

Батьки маленьких пацієнтів відзначають «домашню» атмосферу дитячого відділення: стіни з малюнками, уроки «Школи супергероїв», медсестри, які вміють усмішкою відволікти від крапельниці.

Мама чотирирічного хлопчика з нейробластомою розповідає, що лікарі не бояться говорити чесно навіть про важкі прогнози, але водночас пропонують варіанти участі у клінічному дослідженні. Для дитини палата перетворилася на міні-садок: педагог приходить з олівцями, психолог грає в машинки, і син менше згадує про крапельницю.

Військовослужбовці та ветерани цінують «зелений коридор» без бюрократії. За їхніми словами, шлях від направлення госпіталю до прийому хірурга триває три дні, а чергова бригада чітко знає, як працювати з бойовими травмами, не перериваючи протиракової терапії.

Колишній військовий ділиться, що йому організували операцію за три доби після електронного спрямування госпіталю. Особливо підкреслює шанобливе ставлення до статусу: «ніхто не робив із мене героя, але й не питали зайвого, просто робили роботу». Він зазначає, що по телефону гарячої лінії відповіли о сьомій ранку неділі, коли піднялася температура.

Літні кияни хвалять мобільні скринінгові автобуси: «Прийшов на ринок – пройшов мамографію.

Жителі віддалених громад підкреслюють роль телемедицини. «Знімок зробили у нас, а вранці столичні фахівці вже розписали подальші кроки», — пишуть вони у соцмережах, вважаючи це справжнім проривом.

Пацієнти позитивно оцінили роботу інституту ще з одного боку. Їм більше не потрібно стукати у фармблок та запитувати, чи на місці потрібні ліки. Достатньо відкрити телефон і вбити назву – сервіс показує, скільки доз доступно і в якому кабінеті видача.

Це особливо важливо для тих, хто їде на інфузію з іншої області: розуміючи, що препарат готовий, людина бронює транспорт і не ризикує марнувати гроші. Якщо рядок горить червоним, лікар разом із волонтерами порушує питання про закупівлю, і пацієнти бачать, як процес рухається: статус «запитано у постачальника», рахунок, оплата, доставка.

Чоловік, який отримував таргетну терапію при метастатичному раку легені, згадує, що найбільше враження справила фарм-прозорість: «зайшов на сайт, бачу залишок мого препарату, можу спокійно збирати документи на компенсацію без страху, що ліки пропадуть». Однак він чесно говорить про мінуси: у дні планових техоглядів у лінійних прискорювачів графік променевої терапії зрушувався, і доводилося чекати на коридорному дивані.

Співробітники інституту раку:

Працювати в Інституті раку означає залишатися всередині живого науково-клінічного «ультрамарафону». Лікарі цінують доступ до сучасного обладнання: лінійні прискорювачі останнього покоління, ПЕТ/КТ і молекулярна лабораторія завжди під рукою, а матеріали та ліки приходять за розкладом завдяки стабільному DRG-фінансуванню.

Для молодих спеціалістів головним плюсом стали освітні здібності. Інтерни входять до операційної вже перші місяці, паралельно відточуючи навички на VR-тренажерах. Курси безперервного розвитку читають провідні професори, а короткі стажування у клініках Євросоюзу дають шанс привезти нові методики додому. Крім того, участь у клінічних дослідженнях відкриває дорогу до публікацій та міжнародних конференцій, що, за словами співробітників, «піднімає планку та не дає розслабитися».

Онкохірург, який працює в інституті восьмий рік, каже, що вперше відчуває справжній «потік» професійного зростання: «обладнання не старіє морально, його змінюють швидше, ніж встигаєш вивчити всі режими, а складні кейси приходять майже щодня — просто не має права втратити точність». Він підкреслює, що мультидисциплінарні консиліуми позбавили одиночних рішень і дали комфорт впевненості: будь-яка тактика підкріплена колективним переглядом знімків та гістології.

Медсестра денного стаціонару наголошує на організації робочої зміни: електронні листи призначень виключили паперовий хаос, препарати надходять централізовано, тому «не доводиться вибивати ампули по кабінетах». Її вражають регулярні тренінги з управління стресом, які проводять клінічні психологи для персоналу: «після ночі повітряних тривог година дихальної гімнастики та розмова у групі повертають концентрацію».

Фізик-дозиметрист хвалить можливість прямого спілкування з інженерами компанії-виробника лінійних прискорювачів: «ми вирішуємо питання налаштування в режимі онлайн, не чекаємо візиту сервісної бригади, а значить сеанси у пацієнтів не зриваються».

Молодий дослідник, який захищає кандидатську дисертацію, наголошує на «короткому коридорі» від ідеї до експерименту: «достатньо узгодити план у відділі координації, і відкриваються можливості для подальших досліджень».

Адміністратор приймального відділення вважає головним плюсом прозорий бюджет: DRG-оплата дозволяє заздалегідь планувати закупівлі, а не чекати на уточнюючі квоти.

Після переходу інституту на оплату за DRG-тарифами і підписання розширеного контракту з НСЗУ, співробітники помітили реальні зміни в зарплатних відомостях. «Відчуваєш, що клініка заробляє разом з тобою, а не заощаджує на тобі», – зазначає один із співробітників НІР.

Колеги з регіональних онкоцентрів України

Колеги із чернігівського, львівського та запорізького онкоцентрів в один голос називають київський інститут «головним навігатором» онкологічної служби. За їхніми словами, методички відділу організації протиракової боротьби перетворюють об’ємні клінічні гайди на компактні чек-листи, де крок за кроком розписано, що робити з пацієнтом на кожній стадії маршруту: від моменту підозри до контрольного візиту через п’ять років. Особливо цінують головні лікарі територіальних громад, невеликих селищ, для яких такі інструкції замінюють цілий кафедральний курс — «розклали все по поличках, економиш годинник на контекстному пошуку».

Телемедичні борди теж здобули високі оцінки. Колеги з Миколаєва розповідають, що раніше возили знімки автобусом; тепер достатньо завантажити DICOM-файл, і через добу столичні фахівці надсилають розбір з конкретними рекомендаціями щодо полів опромінення та доз. “Пацієнт залишається вдома, а ми отримуємо експертну другу думку без відрядження”, – підсумовує завідувач відділення.

Однак не все виглядає безхмарно. Керівники відділень визнають: високі вимоги до звітності спочатку сприймаються як бюрократичний прес. Індикатори виживання, контроль термінів від підозри до біопсії, щомісячні цифри щодо ускладнень — «зведені таблиці спочатку лякали». Проте після першого кварталу колектив «втягнувся»: автоматичні вивантаження з eHealth і шаблони для Excel скоротили час на заповнення форм, а візуальні панелі показників допомогли швидко виявляти відставання.

Заступник головного лікаря житомирського диспансеру наголошує, що вимоги інституту відсікають хаотичне лікування та допомагають аргументувати запити на нове обладнання перед місцевою владою: «коли цифри прозорі, фінансування бачать не як абстрактне прохання, а як інвестицію, необхідну для виконання загальнонаціональних стандартів». Таким чином, сувора звітність перестала бути «лякалом» і стала інструментом планування, а сам інститут — не лише консультативним центром, а й мотором, який задає робочий ритм усієї української онкології.

Європейські партнери

Європейські аудитори Erasmus+ присвятили цілий розділ звіту про те, з якою швидкістю київський онкоцентр «перепрошує» свої клінічні процеси під стандарти ESMO та NCCN. Вперше за останні десять років експерти побачили ситуацію, коли гайдлайн із європейського журналу переходив у робочий протокол швидше, ніж встигав вийти перекладний збірник. Команда НІР завантажила рекомендації у внутрішній сервіс CDS, додала локальні коефіцієнти доз і відразу вбудувала підказки в мультидисциплінарні борди. Фраза ревізорів звучить несподівано для країни-кандидата в ЄС: «Український майданчик став полігоном для stress-test, на який варто дорівнювати багатьом членам Союзу».

Німецькі фахівці з Гейдельберга окремо фіксують «цифровий міст» між лінійним прискорювачем у Києві та плануючою станцією Charité. Поки столична команда ховається у бомбосховищі, медичні фізики Берліна беруть на себе нічний розрахунок складного IMRT-плану, а вранці українські колеги одержують готовий файл та пускають пучок без збоїв. Така ротація стала можлива завдяки захищеному VPN-каналу з подвійною автентифікацією та зберіганням даних у розподіленій хмарі, яку проектували спільно з німецькою Fraunhofer-Gesellschaft.

Польський Національний центр онкології найбільше вразив список безкоштовних позицій, що оплачуються через медгарантії.

Однак партнери вбачають і слабкі місця. Перша щілина – гібридна історія хвороби: частина записів зберігається в eHealth, частина залишається локальною, що ускладнює обмін даними для багатоцентрових досліджень. Європейці наполягають на якнайшвидшій міграції у повноцінну SNOMED-сумісну систему, щоб машинне читання зведених вибірок стало можливим без ручної розмітки.

Другий вузол – радіофармцепочка. Німці пропонують впровадити єдиний модуль обліку ізотопів з функцією автоматичного перерозподілу доз у разі перебоїв та вже готові передати технологію open-source.

Висновок експертів звучить надихаюче: «НІР довів, що digital-first та patient-first сумісні навіть під повітряними тривогами. Тепер йому потрібно обернутися та потягнути інших». Спільні звіти пропонують конкретний план: повна електронна карта до середини 2026 року, інтеграція біобанку до BBMRI‑ERIC, підключення ПЕТ/КТ‑архіву до Європейської ініціативи скринінгу та тестове постачання радіофармпрепаратів через блокчейн‑логістику.

Міжнародні дослідні групи

Фахівці IARC та EORTC підкреслюють «незвичайно тісний зв’язок лабораторій з клінічною практикою», завдяки якій «низка імуновакцин дійшла до фази II лише за три роки». Відзначають високий рівень звітності щодо GCP та «прозорий процес патентування». Як зону зростання називають необхідність розширити біобанк для рідкісних підтипів пухлин та залучати більше пацієнтів з інших країн Східної Європи для міжнаціональних протоколів.

Добровольці-волонтери

Добровольчі фонди, які раніше збирали гроші «налікування в цілому», тепер працюють точково, майже як кур’єри з чек-листом. Причина – громадський складський реєстр університету. На сайті клініки висить інтерактивна таблиця: рядок – міжнародна непатентована назва, колонка – актуальний залишок, наступний – прогноз споживання до кінця місяця.

Оновлення відбувається автоматично кожні дві години; дані підвантажуються безпосередньо з бухгалтерської системи, тому ручного втручання немає. Волонтер заходить увечері, бачить: трастузумаб на нулі, дві ампули ерлотинібу минають через два тижні, а паклітаксел поки що «зелений». Він публікує піст у фандрайзерському чаті: «Потрібен трастузумаб 150мг×6, рахунок додаю». Люди переводять кошти саме під цей рядок; Як тільки препарат надходить, рядок загоряється жовтим, що означає «в дорозі», а після прийому знову зеленим.

Адміністрація інституту виграє також: відкриті дані скорочують паперове листування, прискорюють узгодження заявок і показують НСЗУ, що держзакупівлі лягають у ті позиції, де пробою в реальному часі. У результаті прозорий склад став не просто вітриною довіри, а робочим інструментом, який синхронізує пацієнтів, клініку та громадянське суспільство, заощаджуючи час та ресурси всіх сторін.

Підсумки, висновки:

Національний інститут раку давно переріс рамки «просто великої онколікарні». Його сила в наскрізній моделі: від масової профілактики та цифрових скринінгових програм до високотехнологічних операцій, променевої та лікарської терапії, реабілітації та наукового супроводу кожного кроку. Інститут працює на базі близько шестисот стаціонарних ліжок та щодня приймає сотні амбулаторних пацієнтів, залишаючись місцем, куди спрямовують найскладніші випадки з усієї країни. За рік тут виконують тисячі високотехнологічних втручань; клінічні обсяги тримаються і умовах війни, коли багато центрів вимушено скорочували допомогу. Стійкість у кризі – перша ознака лідерства.

Флагманський статус підживлює глибока інтеграція науки та практики. Лабораторія експериментальної онкології проводить молекулярно-генетичні та імунологічні дослідження, які допомагають розрізняти близькі за картиною пухлини, уточнювати прогноз та обирати прицільну терапію.

Там же перевіряють нові протипухлинні препарати та персоналізовані вакцинні підходи — шлях від клітинної культури до клінічного протоколу став коротшим саме завдяки тісній зв’язці лабораторії та операційних. Поруч працює лабораторія медичної фізики та біоінженерії: інженери покращили параметри діагностичних рентген-комплексів, що підвищило точність візуалізації та контроль за ефектом лікування; досліджують радіочастотні та інші неіонізуючі методи впливу на пухлинну тканину, а також магнітно спрямовуються нанотерапевтичні системи.

Коли фундаментальні дані показують потенціал, дослідження переходять до клініки під контролем відділу координації випробувань та захисту інтелектуальної власності, що оформляє протоколи, веде регуляторні процедури та патентує знахідки. Так інститут зберігає пріоритет та залучає партнерів.

Не менше значення має освітня екосистема. Інтернатура та ординатура дають молодим лікарям ранній доступ до складних технологій під наглядом наставників. Аспірантура та докторантура утримують талановитих клініцистів у науці, одночасно забезпечуючи лабораторії свіжими ідеями.

Симуляційний центр із VR-моделями та лапароскопічними тренажерами дозволяє відпрацьовувати навички до автоматизму без ризику для хворих. Короткі зарубіжні стажування у провідних клініках ЄС закривають технологічні «розриви»: фахівці повертаються з досвідом протонної терапії, робітничої хірургії, сучасного планування променевих курсів та навчають колег. Безперервний кадровий потік утримує інститут на передньому краї.

Пацієнт-орієнтованість – ще один аргумент. «Єдине вікно» консультативної поліклініки позбавляє хаосу первинного звернення: дзвінок чи електронний напрямок запускає готовий маршрут обстежень. Особистий кабінет у платформі «Моє здоров’я» показує розклад, результати та нагадування про чекапи. Денний стаціонар дає можливість отримувати хіміо- та таргетну терапію без ночівлі, заощаджуючи час та знижуючи інфекційні ризики. Списки доступних безкоштовних ліків публікуються відкрито, що прибирає ґрунт для недовіри. «Школа пацієнта» та психологічна служба допомагають справлятися з побічними ефектами та страхами; окремі програми підтримують дітей та їхні сім’ї. Після завершення лікування люди переходять до реєстру: система нагадує про контрольні візити і збирає дані для досліджень якості життя.

Цифровізація грає роль сполучного клею. Маршрутизація «e-OncoWay» поєднує первинну ланку, регіональні лікарні та Інститут; телемедичні консиліуми забезпечують другу думку фахівця швидко та без поїздок. Стандартизовані протоколи лікування та модель оплати за клініко-статистичними групами (DRG) вирівнюють доступ для областей із різним рівнем ресурсів. Для віддалених населених пунктів працюють мобільні мамографічні та дерматоскопічні станції, що підвищує охоплення профілактикою та скорочує частку запущених стадій.

На окрему згадку заслуговує здатність працювати під ударами війни. Інститут посилив резервне енергопостачання, перебудував логістику постачання цитостатиків та радіофармпрепаратів, розширив телемедицину, щоб підтримати пацієнтів, які фізично не могли прибути до столиці. Було організовано «зелені коридори» для військовослужбовців з онкодіагнозом; частину стаціонарних площ тимчасово переобладнали під денні та комбіновані ліжка, щоб прийняти потік переміщених хворих. Незважаючи на перебої, обсяги лікування втрималися на високому рівні, а очікування на критичні операції в пікові періоди вдалося скоротити.

У сукупності ці елементи – масштаб клінічної діяльності, потужна наукова база, системна підготовка кадрів, цифрові маршрути, відкрита лікарська політика, сервіси підтримки та доведена стійкість в екстремальних умовах – формують репутацію Національного інституту раку як референтного центру та рушійної сили протиракової боротьби в Україні. Він задає стандарти, перевіряє інновації на практиці та впроваджує їх у національну систему, наближаючи Україну до європейського рівня онкологічної допомоги.

За століття київський центр пройшов шлях від рентген-лабораторії до національного хаба, який контролює весь спектр протиракової допомоги країни. Сьогодні під його дахом поєднані профілактичні кампанії, цифровий скринінг, високоточна хірургія, променева та системна терапія, власні лабораторії з клінічною трансляцією та багаторівнева освітня фабрика, що випускає нове покоління онкологів.

2024 став для Національного інституту раку поворотною відміткою: навіть під гул сирен колектив зумів прискорити оновлення діагностичних блоків, розширити доступ до таргетної терапії та налагодити повноцінну програму реабілітації. Центр впевнено тримає лідерство, показуючи, що українська онкологія здатна грати за світовими правилами, а не наздоганяти їх із запізненням.

Кожен успішно завершений курс лікування – це не абстрактна цифра у звіті, а реальна історія порятунку, шанс повернутися до повноцінного життя, можливість планувати майбутнє. Для хворих та їхніх сімей ці кроки означають стабільну надію на одужання, для системи охорони здоров’я — доказ, що якісна та доступна онкодопомога в Україні можлива вже сьогодні.

Команда інституту не зупиняється на досягнутому, вона продовжує працювати для того, щоб кожен пацієнт мав доступ до якісного лікування, сучасних технологій та дбайливого медичного супроводу.

Українська онкологія може відповідати високим світовим стандартам, а пацієнти в Україні мають отримувати якісне, доступне та сучасне лікування.